Згідно даних, які оприлюднив Євростат на кінець травня 2024 року, в країнах ЄС перебуває 4.3 млн осіб які втекли з України внаслідок російської агресії та мали статус тимчасового захисту в країнах ЄС. Польща посідає друге місце за кількістю осіб що перебувають на її території та користуються тимчасовим захистом , а це близько 953 тисяч осіб. Статус тимчасового захисту надається громадянам України на основі Виконавчого рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року.
Головним документом, який регулює питання надання тимчасового захисту є Директива ЄС 2001/55/ЕС про мінімальні стандарти для надання тимчасового захисту, яка була прийнята в ЄС ще 20.07.2001. Визначення, що таке тимчасовий захист чітко прописане в статті 2 пункт а), який звучить так: "тимчасовий захист" - процедура виняткового характеру для забезпечення у разі масового або неминучого масового напливу переміщених осіб із третіх країн, які не можуть повернутися до країни свого походження, негайного тимчасового захисту таких осіб, особливо, якщо існує ризик того, що система притулку не зможе впоратися із таким напливом без негативних наслідків для свого ефективного функціонування, інтересів відповідних осіб, а також інших осіб, які просять про надання захисту.
Повномасштабний напад росії на Україну в 2022 році спричинив перший настільки масовий наплив переміщених осіб в країни ЄС. Відповідно вперше було активовано Директиву Рішенням Ради ЄС 2022/382 від 04.03.2022 саме для українців. І таке рішення беззаперечно можна назвати безпрецедентним в історії ЄС. Вслід за рішенням Ради ЄС країни-члени ЄС були змушені дуже швидко реагувати та розробити свої внутрішні закони та підзаконні акти, які б узгоджувалися з національним законодавством та законодавством ЄС, щодо осіб які потребують тимчасового захисту та сприяли швидкому реагуванню на такий масовий наплив переміщених осіб. Не стала винятком і Польща , яка має з Україною спільний кордон протяжністю близько 540 кілометрів і стала першою країною, яка прийняла Українців на своїй території.
У відповідь на такі важкі виклики уряд Польщі розробив спецуставу (спецзакон) про допомогу громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом на території цієї країни від 12.03.2022 року. Зокрема цією спецуставою регулювалися засади організації різного роду допомоги громадянам України, їх проживання, навчання, соціальний та медичний захист тощо. Також віжповідно до цієї устави (закону) тимчасовий захист громадян України мав закінчитися 30 червня 2024 року. Проте, Рада ЄС 25 червня 2024 року, ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту до 4 березня 2026 року. Відповідно, уряд Польщі теж розробив нову уставу від 15 травня 2024 року про зміну до устави про допомогу громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом на території цієї країни та деяких інших законів.
Інформацією, яку найбільш очікували громадяни України відповідно до змін був термін, на який Польща продовжить тимчасовий захист, тобто легальне перебування Українців на території Польщі. А також найактуальнішим питанням є умови дофінансування проживання та харчування, так звана програма 40+. Отож по порядку: відповідно до закону від 15 травня 2024 року термін легально перебування на території Польщі продовжили до 30 вересня 2025 року.
Значних змін зазнали умови отримання дофінансування по програмі 40+. Зокрема, частково скасовано дофінансування проживання та харчування осіб за програмою 40+ .
В попередній версії закону будь-який суб'єкт господарювання в т. ч. фізичні особи отримували відшкодування за розміщення осіб, що потребують захисту. Головною умовою було, щоб вони надавала житло та харчування громадянам України, які мають оформлений статус PESEL UKR. З 1 липня дофінансування проживання і харчування осіб що потребують захисту здійснюється на нових умовах. Так передбачається виплата компенсацій лише за осіб, які проживають в місцях колективного розміщення не менше ніж 10 осіб в приміщеннях, які є власністю органів місцевого самоврядування або держави.
Отже, відповідно до нового закону мусять бути виконані наступні умови для відшкодування по програмі 40+:
- Проживання в місцях колективного розміщення, наданих державою чи органами місцевого самоврядування;
- Після терміну 120 днів особи, що перебувають в таких колективних місцях проживання зобов'язані до часткової оплати за проживання з власних коштів. Квота оплати залежить від терміну перебування від 120-180 дні буде становити 50%, але не більше ніж 40 злотих за особу денно.
- Від 180 днів і більше квота буде становити 75%, але не більше ніж 60 злотих за особу денно.
Також передбачено певний перелік вразливих категорій осіб, що звільняються від будь яких оплат в місцях колективного проживання. А саме:
- Особи з обмеженими можливостями які мають значний або середній ступінь неповно справності, разом з їхніми опікунами.
- Особи похилого віку, жінки від 60 років, чоловіки від 65років.
- Вагітні жінки, та особи що виховують дитину до першого року життя.
- Особи, які на території Польщі самостійно опікують троє і більше дітей, за умови, що хоча б одна дитина має менше ніж 14 років.
- Малолітні особи, які перебувають в осередках виховачих, або малолітні, на яких не отримують грошову допомогу (świadczenie wychowawcze).
- Особи, які отримали згоду Воєводи на звільнення від участі в оплаті свого проживання у зв’язку з важким матеріальним становищем.
Проте, існує виняток, який стосується ліміту кількості осіб. Так, відповідно до закону, Воєвода може забезпечити допомогу громадянам України, які потребують захисту в частині проживання і харчування без дотримання умови щодо мінімальної кількості осіб в об'єктах на підставі договору з громадською організацією, яка існує мінімум 24 місяці та забезпечує проживання виключно осіб з обмеженими можливостями, які мають значний або середній ступінь інвалідності разом з їхніми опікунами, а також осіб похилого віку - жінок старших 60 років і чоловіків старших 65 років.
Зазнала змін також низка інших умов перебування українців у Польщі. Зокрема новим законом скасовано цілий ряд допомоги, яка надавалася від початку війни. Детальніше розглянемо їх в наших наступних статтях, оскільки кожен сегмент потребує детального аналізу та пояснення. Як бачимо, не всі зміни мають позитивне забарвлення. Наші співвітчизники мають пристосуватися до нових умов. Також не поменшало нових викликів та питань. Найвірогідніше, законодавці намагаютьс в такий спосіб пришвидшити інтеграцію українців в суспільство, сприяти їх якнайшвидшому виходу на ринок праці та самостійне забезпечення своїх потреб, зокрема у житлі, харчуванні, отриманні додаткових не критичних для виживання послуг. Разом з тим, особи, які не здатні до самозабезпечення, праці, навчання і надалі будуть підтримуватися за рахунок публічних коштів.
Валентина Ліва
Випускниця юридичного факультету ДоННУ ім. В. Стуса
Волонтерка в Товаитсві Інтеграція Європа - Схід
